Кафедра патологічної анатомії з секційним курсом бере свій початок з моменту заснування інституту, 1957 року, а кафедра судової медицини в 1959 році. В 1978 році відбулося злиття кафедр в єдиний навчальний підрозділ.

Першими співробітниками кафедри патологічної анатомії були: завідуючий, одночасно і декан доцент Микола Йосипович Вальчук, що скерований із Одеського медичного інституту і випускник аспірантури цьогож інституту Борис Іванович Дубчак. Одночасно з ними прийняв участь в організації кафедри Іван Петрович Дзізь, який до цього працював асистентом у Львівському медичному університеті.

З професором Онисимом Тимофійовичем Хазановим пов’язаний наступний чотирнадцятирічний період розвитку кафедри. Він доклав багато зусиль до формування і становлення наукової школи з вивчення патогенезу та морфогенезу хронічних захворювань легень, а також прозекторської служби в області.

З 1974 по 1985 рік кафедру патологічної анатомії очолював доцент Борис Івнович Дубчак. Він продовжував впроваджувати в прозекторську практику ідеї професора О.Т. Хазанова щодо морфометричного дослідження секційного матеріалу, а також запровадив у навчальний процес нові технології навчання , а саме: лінійний, розгалужений і конструктивний методи контролю знань студентів.

У 1985 році доц. Дубчак перейшов працювати прозектором патологоанатомічного бюро, а кафедру очолив судмедексперт професор Анатолій Харитонович Завальнюк, який узагальнив судово-медичні ознаки діагностики сільськогосподарської травми.

У 1990 році за конкурсом завідувачем кафедри було обрано професора Вікалюка Юрія Федоровича. У цей час кафедра удосконалює традиційні методи навчання студентів, а основний напрямок наукових дослідження скеровується на пошук морфологічних ознак розладів лімфодинаміки.

Кафедру судової медицини з 1959 по 1961 рік очолював іі організатор доц. В.К. Стешиц і згодом до об’єднання у 1978 році із кафедрою патологічної анатомії доцент Анатолій Іванович Муханов, який розробив і наково обґрунтував діагностичні класифікації колючих і тупих предметів, що узагальнив у моно тематичному атласі з судової медицини.

З 1994 року кафедру очолює випускник Тернопільського медичного інституту учень проф. О.Т. Хазанова і академіка НАН РФ та НАМН РФ М.К. Пермякова проф. Боднар Ярослав Ярославович.

Основними навчальними і науковими здобутками кафедри за перше 50- річчя слід вважати:

Створено патологоанатомічний і судово-медичний музеї які нараховують біля 2000 макропрепаратів, експозиції якого використовуються в навчальному процесі, що сприяє кращому засвоєнню студентами програмного матеріалу, а також у профорієнтаційній та просвітницькій роботі серед шкільної молоді.

Створено банк мікропрепаратів по всіх розділах патологічної анатомії та судової медицини, які використовуються не тільки на практичних заняттях як ілюстративний матеріал, а і молодими асистентами і студентами-гуртківцями для удосконалення навичок патогістологічної діагностики.

Вивчено морфологiю хронiчних захворювань легень i легеневого серця (видано 3 монографiї).

Розроблено патогенез лiмфогенного склерозу легень i печiнки ( захищено докторську дисертацію).

Розроблено i впроваджено в практику морфометричнi методи дiагностики патологiї серця ( захищено докторську дисертацію) .

Вивчено патоморфологiю основних iнфекцiйних хвороб (видано монографiю).

Розроблено судово-медичну класифiкацiю колючих i тупих предметiв, автомобiльної та залiзничної травми, їх дiагностичнi ознаки видано моно тематичний атлас).

Розроблено експертнi критерiї смертельної сiльськогосподарської травми (зажищено докторську дисертацію).

Науково обґрунтовано ендокринну функцію серця (захищено докторську дисертацію)

Розроблено i захищено п'ятьма патентами методи адреналiнотоксичного ураження внутрiшнiх органiв.

Завдяки адміністрації університету проведено повний ремонт приміщень, і оснащено навчальний процес сучасним обладнанням. Закуплено нові шафи для макромузею завдяки чому експозиція мікропрепаратів стала більш доступна для огляду.

Навчальні кімнати світлі, оснащені мультимедійною технікою і плазмовими телевізорами, що забезпечує демонстрацію мікропрепаратів і аналіз патогічних змін для всієї аудиторії.

Робоче місце викладача оснащене комп’ютером і відеосистемою, яка дає можливість переводити зображення із мікроскопа на плазмовий телевізор.