Основним напрямком клінічної роботи викладачів кафедри є прижиттєва діагностика захворювань на основі досліджень біопсійного (інтраопераційного, пункційного та аспіраційного) матеріалу. Іншим розділом лікувальної роботи кафедри є посмертна діагностика недуг, що здійснюється під час автопсій, з подальшим обговоренням складних випадків на клініко-патологоанатомічних конференціях, завданням яких є підвищення якості клінічної діагностики і лікування хворих шляхом аналізу клінічно-патоморфологічних даних, виявлення причини та джерела помилок в діагностиці та лікуванні на етапах медичної допомоги. Крім того, викладачі, здійснюючи експертну роботу, виконують судово-медичні розтини померлих у випадках насильної та ненасильної смерті, оглядають потерпілих осіб з приводу встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та проводять експертизи за матеріалами судово-слідчих справ, вирішуючи спеціальні питання для запитів правосуддя.

На сучасному етапі розвитку медицини внаслідок широкого впровадження у лікарську практику нових гормональних препаратів, антибіотиків, хіміопрепаратів, а також через забруднення довкілля ксенобіотиками відзначають суттєві зміни в клініці, морфології і наслідках недуг, тобто патоморфоз. Він спричиняється також впровадженням у лікарську практику нових реанімаційних заходів, штучного кровообігу, апаратного дихання і трансплантації органів. Лікар став частіше зустрічатися з комбінацією декількох тяжких хвороб. Перед ним постала проблема "патології терапії", тобто хворобливих станів, обумовлених лікарськими заходами. Вказані зміни в медичній практиці ускладнили патологоанатому самостійне визначення патогенезу багатьох процесів, особливо танатогенезу. Для розв'язання цих проблем все частіше впроваджується практика сумісного з лікуючими лікарями обговорення виявлених морфологічних фактів. Крім цього, в наш час широко розповсюджена вузька спеціалізація патологів. Так, патологоанатоми, які працюють в онкодиспансерах, тубдиспансерах, кардіологічних диспансерах, інфекційних лікарнях тощо, стають вузькими спеціалістами. Часто в таких закладах їх робота зводиться до трактування вузького кола захворювань. Це стосується і науково-дослідних інститутів та лабораторій, у яких такі спеціалісти виконують підсобну роботу на замовлення, формально описують виявлені морфологічні зміни і віддають іншим для аналізу та інтерпретації. Часто це трапляється в лабораторіях, де проводять експерименти, наприклад, з вивчення дії нових лікарських засобів. У таких умовах патологоанатом стає морфологом, спеціалістом з вузьким діапазоном мислення, обмеженим даними своєї методики і клінічного спрямування закладу, де він працює.

Доц. Дацко Т.В. досліджує гістологічний матеріал (2017 рік)

Як показує практика, більшу частину свого робочого часу патологоанатом загальної практики витрачає на прижиттєву діагностику недуг. Але, використовуючи такі форми біопсії, як пункційну, аспіраційну, трепанобіопсію тощо, а також цитологічний, хімічний та фізичний методи, патологоанатом контролює перебіг лікувального процесу і динаміку захворювання в цілому. До його послуг у наш час звертаються хірурги, онкологи, гастроентерологи, нефрологи, кардіологи. Саме вивчення біопсії нирок, печінки, шкіри дозволило розширити уявлення про патогенез гломерулопатій, вірусних гепатитів, ревматичних хвороб, визначити їх клініко-морфологічні форми.

Сьогодні патологоанатом не обмежується лише констатацією патологічного процесу, а все частіше дає визначення його стадій, прогнози. Якщо раніше досить було діагностувати наявність раку або саркоми, то тепер такий діагноз є неповним. Від патологоанатома вимагають чітко диференціювати гістологічну належність пухлини, ступінь зрілості, адже від цього залежить характер лікарських заходів. Саме це зумовило широке впровадження гістохімічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних, імунологічних, морфологічних досліджень. Все частіше для інтерпретації біопсій використовують клініко-лабораторні дані, тому що було б неправильно, широко застосовуючи додаткові методи, давати оцінку патологічному процесу лише за даними морфології. Адже відомо, що інколи біопсію беруть не в типовому місці, а отже, морфологічний діагноз може не збігатися з клінічним. У такому разі в обговоренні результатів беруть участь клініцисти, які є зацікавленими і рівноправними учасниками діагностичного процесу.

Викладачі курсу судової медицини, здійснюючи експертну роботу, виконують судово-медичні розтини померлих у випадках насильної та ненасильної смерті, оглядають потерпілих осіб з приводу встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та проводять експертизи за матеріалами судово-слідчих справ, вирішуючи спеціальні питання для запитів правосуддя.

Консультативно-діагностична та експертна робота викладачами кафедри виконується на базі структурних підрозділів двох закладів:

1. Тернопільське обласне патологоанатомічне бюро:

· відділення загальної патології – доц. Волошин В.Д., доц. Головата Т.К., ас. Гладій О.І., ас. Юрик І.І.;

· відділення інфекційної патології – проф. Сельський П.Р., ас. Слива А.Ф.;

· відділення біопсійної діагностики – завідувач кафедри проф. Боднар Я.Я., доц. Дацко Т.В., доц. Фурдела М.Я.;

· відділення дитячої патології – доц. Миколенко А.З., доц. Орел Ю.М.

2. Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи:

· віддлення експертизи живих осіб – доц. Трач Росоловська С.В., доц. Франчук В.В.;

· відділення експертизи трупів – доц. Трач Росоловська С.В.

Між згаданими закладами та нашим університетом укладені угоди про співпрацю, метою якої є удосконалення та унаочнення навчального процесу на кафедрі патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини при вивченні студентами дисциплін "Патоморфологія" та "Секційний курс"; оптимізації використання матеріальних, кадрових, та інших ресурсів і наукового потенціалу університету та бюро; покращення якості медичного забезпечення населення Тернопільської області за рахунок проведення науково-практичних досліджень, підвищення ефективності діагностики захворювань, контролю за лікувальною роботою на підставі клініко-морфологічного аналізу, зростання кваліфікаційного рівня лікарів.

Доц. Орел Ю.М. є головним позаштатним спеціалістом управління охорони здоров'я Тернопільської облдержадміністрації із дитячої патологічної анатомії.

Викладачі кафедри систематично проходять курси підвищення кваліфікації, тематичного удосконалення, передатестаційні цикли з подальшою атестацією щодо присвоєння чи підтвердження кваліфікаційних категорій, розподіл яких представлений на діаграмі.

Доц. М. Я. Фурдела проводить вирізку біопсійного матеріалу (2018 рік)

Результати лікувальної роботи кафедри за 2018 рік

Серед перспективних завдань кафедри на майбутнє – запровадити методи імуногістохімічної діагностики патологічних процесів в наукових та діагностичних цілях.

Доц. Орел Ю.М., лікар Мацей Качоровскій, доц. Дацко Т.В. та проф. Агнешка Гальон у патоморфологічній лабораторії Вроцлавського медичного університету (2018 рік)

У липні 2018 р. доц. Дацко Т.В. та доц. Орел Ю.М. проходили стажування у Вроцлавському медичному університеті з метою ознайомлення із основними принципами організації та методиками виконання імуногістохімічного дослідження біопсійного матеріалу при онкологічних захворюваннях. Стажування проходило у формі спільного діагностичного процесу разом з лікарями відділення патоморфології та подальшої дискусії і обговорення результатів. Враховуючи специфіку хірургічної роботи Вроцлавської університетської лікарні, основний обсяг біопсійного матеріалу складали пухлини шлунково-кишкового тракту, молочної залози, передміхурової залози, жіночих статевих органів, центральної нервової системи, нирок. Слід згадати про широке застосування пункційної біопсії печінки та нирок при встановленні клінічного діагнозу. При цьому імуногістохімічні методики використовуються не лише для виявлення пухлин, але й для верифікації інших патологій, зокрема різних форм гломерулопатій. В цілому застосовується більш, ніж 80 імуногістохімічних маркерів, переважно у різних комбінаціях, залежно від первинної оцінки характеру патології, яка дається на підставі гістологічної картини при банальних методиках забарвлення.

Доц. Фурдела М.Я. з завідувачем кафедри патоморфології Вроцлавського медичного університету проф. Міхалом Єленєм (2017 рік)

У квітні 2017 р доц. Фурдела М.Я. проходив стажування у Вроцлавському медичному університеті на базі кафедри і відділення патоморфології та онкологічної цитології, які входять до складу університетської лікарні. Метою стажування було вивчення морфологічних маркерів онкологічної патології щитовидної, молочної залоз, а також передпухлинних процесів шийки матки та пухлин нирок.