Використовуючи зазначені методичні можливості, студент має можливість самостійно оцінити прогалини у самопідготовці до практичного заняття або об’єктивно структурованого клінічного іспиту (ОСКІ), повторно звернутися до теоретичного матеріалу, або з’ясувати певні питання при виконанні аудиторної роботи у викладача. Так чином, за допомогою комп’ютерних технологій забезпечується зворотній зв’язок «викладач – студент». Окремо слід зазначити, що телекомунікаційні програми дають можливість доценту кафедри Т.В. Дацко забезпечити дистанційне навчання іноземних студентів- бакалаврів поза межами України, в тому числі США і Канади в режимі реального часу.
Аудиторна частина засвоєння певного змістового модулю спрямована на ознайомлення студентів із реальними особливостями роботи лікаря-патологоанатома та судово-медичного експерта, засвоєння практичних навичок, особливо тих, що передбачені матрикулами практичних навичок. Це завдання вирішується шляхом вивчення мікроскопічних та макроскопічних ознак патоморфологічних змін органів та тканин.
Використовуючи відеосистему із передачею зображення від мікроскопа на екран телевізора, макропрепарати та інші предмети з експозиції музею, викладач створює ситуаційну задачу. Для її розв’язання студент має можливість не тільки уточнити, сумісно із викладачем або колегами по групі, певні прояви патологічних змін, але й співставити та проаналізувати ситуативні зміни даного випадку із ілюстративним матеріалом підручників, посібників, атласів, використати можливості Інтернету. Впоравшись із завданням, студент повинен, з метою закріплення зорового відображення з’ясованих змін, замалювати та описати в індивідуальному альбомі патологічні зміни або оформити акт судово-медичного дослідження, вміти встановити структурні основи зміни функції, можливі ускладнення та обґрунтувати танатогенез. За такого методичного підходу формується принцип клініко-морфологічного аналізу. При оформленні протоколів розтину померлих студент повинен не тільки вміти скласти клініко-патологоанатомічний епікріз, патологоанатомічний діагноз чи судово-медичний висновок, використовуючи принципи доказової медицини.
З цією метою на кафедрі розроблено рівні достовірності в патоморфології та формат патоморфологічної доказовості тієї чи іншої хвороби. Студенту необхідно визначити код хвороби за МКХ-10, дати інформацію про епідеміологію та летальність, а також перелічити патоморфологічні зміни високого (специфічність макроскопії, мікроскопії, гістохімії, імуноморфології, цитохімії) та помірного (неспецифічні прояви) рівня достовірності.
Таким чином, запровадження нового типу керованої системи проблемного вивчення патоморфології та судової медицини дозволяє створити необхідну пізнавальну ситуацію, забезпечити умови для розв’язання проблемних завдань, підвищити ефективність засвоєння практичних навичок, а в кінцевому результаті підняти рівень клініко-морфологічного мислення студента – майбутнього фахівця.
В умовах розширення самостійної роботи студента в пізнавальному процесі активізувалася студентська наукова робота, яка допомагає виявити наукові схильності і потенціал студента, відтак оволодіти навиками практичного виконання досліджень і наукового аналізу. Прикладом ефективності такого підходу до навчання є удостоєння студентів ІІІ курсу медичного факультету Литковця Костянтина (2011 р.) та Банадиги Андрія (2010 р.) ІІІ місця на Всеукраїнській олімпіади з патологічної анатомії в м. Суми.
Активними учасниками патологоанатомічного студентського наукового гуртка є Дацко І., і Горин Р., які доповідали свої про свої наукові здобутки, та були відзначені грамотами і дипломами на 61-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання сучасної медицини» (Харків), 73-й Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк). Відмічені нагородами також наукові доповіді студентів Біжик В. та Дацко В., які брали участь у ІІ турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі «Теоретична медицина: нормальна і патологічна анатомія, нормальна і патологічна фізіологія, імунологія і алергологія, гістологія, цитологія та ембріологія» (Чернівці), Діденко І., Наумець Н., Стрипко У., Франчук М., Богоніс І. на XV Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених.